ЗВЕНЯЧИН (стара назва – Звиняче, 1,1 тис. мешканців) розташований на березі Дністра. Поруч – скельний Хрещатинський монастир, на протилежному березі – Заліщики. Головна дорога проходить через село по дну глибокого яру. Щоб оцінити всю красу місця варто піднятися від дороги на будь який уклін яру. Звідси у північному напрямку відкривається панорама села із церквою Різдва Богородиці – архітектурної пам’ятки національного значення, а далі за Дністром видніється тернопільський берег і місто Заліщики.

На південній околиці села по дорозі на Кострижівку за огорожею знаходиться багато кам’яних хрестів, порослих високою травою. Це – кладовище загиблих у 1915 – 1916 роках воїнів Першої світової війни: 11830 солдат та офіцерів австро-угорської, російської та німецької армій. В центрі кладовища стоїть велика кам’яна стела, на якій великими буквами написано “PRO PATRIA” («За Батьківщину») та плити з іменами загиблих на назвою населених пунктів Буковини.
Через декілька сот метрів головної дороги зліва приверне увагу стримана, але по-своєму велична оборонна церква Різдва Пресвятою Богородиці. Побудовано храм у 1797 році. Він є тридольним, одноглавим з прямокутними бабинцем і навою та напівкруглою апсидою. Стіни прорізані високими арочними вікнами. В центрі над скатним дахом підвищується восьмигранний витягнутий барабан главки з пірамідальним завершенням. На оборонний характер церкви вказує потужна квадратна двоярусна дзвіниця над бабинцем, яка більше нагадує оборонну дозорну башту. Поява церкви такого типу в Звенячині є не випадковим: через село проходив важливий шлях з Галичини в Буковину з переправою через Дністер.
Перед мостом обов’язково підніміться на розташований праворуч від дороги схил для того, щоб ще раз помилуватися видами красеня-Дністра та далекими горизонтами Поділля. Стежка на пагорб починається від придорожньої каплички.

Залишити відповідь