ПОГОРІЛІВКА (1,6 тис. мешканців). з найцікавіших сіл Заставнівщини. Село засновано у 1452 році вихідцями з старих поселень Мартинівка, Фуштейка та Калинівка, спалених турками. Село приваблює своєю історією, заповідними урочищами, декількома печерами та іншими природними об’єктами.
Панорама клікабельна!
Якщо подивитися на Погорілівку з найвищої в околиці села скелі – Сопигори, то побачимо, що воно знаходиться в оточені 13 озер, 8 з яких з’єднані між собою. Назва Сопигора, за легендою, виникла у ХІХ столітті «від сап, що поскидали люди з радощів, коли дізналися про відміну кріпацтва». За іншою легендою топонім походить від того, що «коли жінки-сапальниці йшли обідати, вони скидали сапи в купу». А деякі мешканці села переконані, що назва утворилася від слова «сопіти» через те, що гора стрімка і на неї важко підніматися.
Найцікавішим урочищем біля Погорілівки є Мартинівка, що знаходиться на південний схід від села на лівому березі річки Чорний Потік. На ділянці протяжністю півтора кілометра річка щонайменше п’ять разів ховається у підземні лійки, провали та печери, то знову випірнає з-під землі. Кандидат географічних наук Богдан Рідуш, який для того, щоб дослідити русло Чорного Потоку, спускався у ці порожнини, запевняє: під землею воно сягає 3-5 метрів ширини, а висота деяких підземних галерей не перевищує й половини метра. Відтак долати цей підземний шлях доводилося, як мовиться, “на животі”, ледь не захлинаючись у воді.
У Мартинівці річка Чорний Потік виходить на поверхню, де, впираючись у гіпсовий схил, що являє собою ботанічний заказник, утворює велике рукотворне озеро. Дно водойми, як стверджують місцеві перекази, ховає чимало таємниць, зокрема будинки давніх трипільців. Коли дамбу ставка лише облаштовували, то бульдозери вигортали з-під землі цілі трипільські горщики з поліхромним розписом, вартість яких неможливо оцінити грошима. Перше, що впадає у вічі, – провалля печери у схилі, який чорніє на тлі безмежного неба. Печера з однойменною назвою має довжиною 80 метрів, амплітуду 5 метрів, площу 200 квадратних метрів та висоту гроту 2 метри 20 сантиметрів. Вона є карстового походження, має два виходи, розташовані поруч у стрімкому схилястому правому схилі долини річки за 30 метрів над днищем долини. У печері мешкають кажани та лисиці. В минулому в урочищі існували поселення трипільської, лукашівської, слов’янської та давньоруської культур. У 1960 році експедицією Чернівецького краєзнавчого музею тут виявлено рештки наземних дерев’яних жител та дерев’яної церкви XII – XIII століть.

Найвідомішою печерою Погорілівки є Піонерка, що знаходиться в урочищі Довгий Яр в кілометрі від села на захід. Її довжина становить 530 метрів, амплітуда 15 метрів, площа – 1050 метрів квадратних, висота входу — близько 2,1 метри. Вхід відкривається достатньо потужним гротом у карстовому яру, утвореному внаслідок провалів стелі над колишньою центральною галереєю. Печера – триповерхова, закладена у верхній товщі гіпсів і знаходиться у днищі реліктової прохідної долини Довгий Яр. Верхній поверх має два яруси. Ширина нижньої галереї 3 – 4 метри, висота від 1 до 6 метрів, параметри інших галерей значно менші. Основна цінність порожнини – наявність різновікових фрагментів семи стадій розвитку карстового процесу з одинадцяти.
Печера Фуштейка знаходиться в однойменному урочищі неподалік від урочища Мартинівка. Її довжина становить близько 200 метрів, амплітуда 8 метрів, площа 274 квадратні метри, об’єм 390,8 метрів кубічних, висота входу близько 2 метрів 20 сантиметрів. Це – активна печера з постійним водостоком, закладена в гіпсах. Ширина в окремих місцях досягає 5 – 6 метрів, а висота 2 – 3 метри і більше. Вгорі і вниз за течією підземного потоку вона вливається у вузькі непрохідні щілини, затоплені водою. Гіпс сильно вивітрений, тому стеля печери досить не стабільна.
Печера знаходиться десь там, за домами:
Четверта печера – Чорнопотоцька, знаходиться в долині річки Чорний Потік між Погоріловкою та Юрківцями в урочищі Язвора. Її довжина – більше 1000 метрів, амплітуда – 8 метрів, площа – 2700 квадратних метрів, об’єм – 2700 метрів кубічних, висота входу близько 2метрів. Печера посідає четверте місце за довжиною серед печер Чернівецької області. Карстова водоносна система закладена у гіпсовій товщі по субмеридіальному розлому вздовж борту долини річки Чорний Потік. Вона має декілька входів, два з яких доступні для проникнення. Перший вхід низьким півметровим напівзатопленим лазом сполучається з основною галереєю. Приблизно через 500 метрів ця галерея має 2 – 5 метри заввишки, 0,3 – 1,5 метри висотою та розтинається ще одним входом у вигляді провального колодязя глибиною 5 – 6 метрів – печерою Провальна. Ще через 100 метрів вниз за течією галерея стає непрохідною через пониження стелі. По дну печери постійно тече струмок, який починається за кілька метрів вище від з’єднання основної галереї з річкою Чорний Потік. Наскрізь від одного до другого входу, печера була пройдена лише один раз чернівецькими спелеологами у 1990 році. Тоді ж і було складено її топографічний план та виміряна загальна довжина.
Крім природних печер Погорілівка має й 9 штучних. Створенню мешканцями села таких печер сприяв м’який дністровський піщаник. Довжина найбільшої печери складає 27 метрів. Використовуються вони для побутових потреб, в основному для зберігання овочів, фруктів, консервації.
Окрасами центру села є побудована у 1881 році на місті старого дерев’яного храму кам’яна Свято-Миколаївська церква та капличка, відбудована у 2000 році на місті старої греко-католицької каплиці, зруйнованої у 1960 році комуністами.

Залишити відповідь