Новоселицький район являється унікальним з точки зору археології. Як свідчать дослідження науковців, заселення людиною території між річками Прут і Дністер, де знаходиться Новоселицький район, відноситься до найдавніших часів. Кам’яні знаряддя праці прадавньої людини (скребла, сокири, молотки, рубила, різці тощо), які відносяться до кам’яного віку, знайдені в багатьох місцях майже по всій території району. Нині тут археологи дослідили велику кількість пам’яток старовини (поселень, городищ, курганів, троянів вал), 42 з них занесені в каталог пам’яток археології Чернівецької області, взятих під державну охорону.

Серед них виділяються пам’ятки археології трипільської (IV-III тисячоліття до н.е.), комарівської (ХV-ХІV століття до н.е.), черняхівської(ІІІ-ІV століття н.е) та інших культур, а також культур раннього (V – перша половина XIV століття) і пізнього (друга половина ХІV-ХVІІІ століття) середньовіччя.

Поселення трипільської культури виявлені у більшості сіл району, а 24 з них занесені у каталог і взяті під державну охорону. Згадані поселення розташовувалися в основному на берегах невеликих річок і потоків, на горбах або у широких балках, складалися з 10-15 глинобитних жител, які ставили по кругу або овалу. Трипільці займалися землеробством, скотарством, рибальством.

Під час розкопок поблизу с.Магала виявлено рештки жител місцевих землеробських племен, зібрано чимало виробів з каменю, бронзи і кісток. У цьому ж селі знаходиться найбільш відома пам’ятка на Буковині – поселення пізньобронзового віку (кінець II – початок І тисячоліття до н.е). Воно майже повністю розкопане експедицією Державного Ермітажу. Тут виявлені наземні і землянкові житла XIII – VIII століть до н.е.), знайдені кам’яні зернотерки, рогові наконечними мотик, бронзові серпи, обгорілі зерна ячменю, жита, пшениці, кістки тварин.

На початку І тисячоліття до н.е. племена, які займалися скотарством і землеробством, почали переходити до застосування заліза. Населення, яке жило в той час на території нашого краю, відоме під назвою племен фракійського гальштату. Воно становило частину фракійських племен, які розселялись з Карпатсько-Дунайського басейну на північ, в тому числі і на землі Північної Буковини. Таким чином на початку ранньозалізного віку (ХІ-VІІІ століття до н.е.) Північна Буковина і Північна Бессарабія виступали як області контакту між праслов’янськими племенами Правобережної України та фракійськими племенами карпатсько-дунайської групи.

Поселення черняхівської культури (ІІІ-ІV століття) – культури предків східних слов’ян – антів знайдені на територіях сіл Балківці, Подвірне, Ванчиківці, Маршинці, Котелево, Рингач, Шишківці, Слобода, Чорнівка та інших.

Характерно, що у багатьох поселеннях виявлено по декілька, культурних шарів (горизонтів). Це свідчить про безперервність заселення цих територій. У селі Чорнівка, наприклад, виявлено кілька поселень, курганний могильник, городище, сім кутів виселків, які у часі визначаються І-ІV століттями н.е. та ХІІ-ХІІІ століттями раннього середньовіччя (слов’яно-руського періоду).

bezymyannyj

церква св. Миколая (с. Маршинці)

Першим відомим народом, що заселяв землі між Дунаєм і Дністром, були гети (турецького походження). У І столітті н.е. по сусідству з гетами появилися даки, які прийшли з Родопських гір. У період великої мандрівки різних кочових Народів територію сучасної України, в тому числі нашого краю, переходили готи, гуни, гепіди, авари, угри, печеніги, половці. Цей перехід різних германських і азійсько-монгольських народів знищив рештки даків, які ще залишилися на території сучасної Буковини, вилюднив країну, що призвело до колонізації землі новим населенням, а саме слов’янським, яке до того проживало у межиріччі Дністра і Дніпра. Тут ще у ІV столітті склалася в державний союз група праслов’янських племен – антів, з яких згодом утворилося ряд племінних об’єднань. Територію середнього і нижнього межиріччя Дністра і Пруту у VIII – першій половині IX століття займали і слов’янські племена тиверців. Отож територію нашого краю з прадавніх часів заселяли різні племена: гети, сколоти, сармати, даки, анти, тиверці.

bezymyannyj

Новоселицький з/д вокзал (м. Новоселиця)

На території району знаходиться багато культурно-історичних пам’яток архітектури: православна церква св..Іоана Богослова зведена у 1891 році (с.Довжок), православна церква архангела Михайла зведена у 1908 році (с.Балківці), православна Миколаївська церква, побудована у 1879 році (с.Костичани), Михайлівська церква зведена у 1882 році (с.Котелево), Троїцька церква 1818 року (с.Магала), православна церква, побудована в 1888 році (с.Мамалига), церква св.Миколая побудована із червоної цегли у 1887 році (с.Маршинці), Покровська православна церква, побудована у 1889 році та Троянів вал (с.Несвоя), міський музей, Новоселицький з/д вокзал, який являється пам’яткою архітектури (саме через цей вокзал відомий американський публіцист Джон Рід почав подорож по царській Росії і під враженням побаченого написав книгу „10 днів що потрясли світ”), руська православна церква, будівля якої зведена у ХІХ столітті і є пам’ятником архітектури та православна церква Вознесіння, побудована у 1730 році (с.Рингач), церква святого Успіня, побудована в 1899 році (с.Рокитне), Свято-Миколаївська церква, яка зведена у 1899 році (с.Черлена) – які можуть представляти культурно-історичний інтерес для потенційних туристів.

Для любителів активного відпочинку туристична зацікавленість представлена: орнітологічний заказник загальнодержавного значення в с.Драниця), де на площі 86 гектарів озерного плеса і болотних заростей охороняються гніздування рудої, сірої, білої великої та малої чапель, а також ряду водоплавних і болотних птахів. Також на території цього села знаходиться Припртуська Заплава (заказник місцевого значення) – Мало змінений біогеоценоз в прибережній зоні р.Прут з різноманітним складом деревних, чагарникових та цінних лікарських рослин.

В с.Чорнівка є парк, заснований ще у 1848 році. Тут на 4-гектарній площі ростуть біля 45 видів дерев і кущів. В його складі 15 екзотів, зокрема кипариси віком понад 100 років. Бажаючих відпочити приваблює Чорнівське озеро, де є туристична база.

На території села Топорівці знаходиться ліс, який являється чудовим місцем відпочинку. В лісі є мальовниче озеро.

На території села Рідківці знаходиться Рідківський парк-пам’ятка садово-паркового, який заснований в кінці ХІХ ст.. Нараховує 17 деревинних та чагарникових екзотів. Має естетичне значення. Також в селі є заказник місцевого значення „Василишене”. Що представляє собою суходільні луки, які є місцем гніздування деркача – виду занесеного до Червоної книги МСОП.

На території села Подвірне знаходиться Печера “Попелюшка” (пам’ятка природи загальнодержавного значення). Печера „Попелюшка” – двоповерхова карстова гіпсова печера. Одна з найбільших серед рівнинних печер СНД за об’ємом. Третя в країні по довжині і третя в світі серед гіпсових печер. Має велику кількість оригінальних натічних утворень, озер, різнокольорових глин

На території села Стальнівці знаходиться Печера “Буковинка” (пам’ятка природи загальнодержавного значення). Яка є унікальною триповерховою печерою. Довжина пройденої частини 1,2 км. Відрізняється різноманітністю натічних утворень та вторинних кристалів, багатством печерних відкладів. Має наукове значення для палеогеографічної реконструкції.