Природно-заповідний фонд Новоселицького району нараховує 15 об’єктів загальною площею 958,9 га, в тому числі загальнодержавного значення 3 об’єкти площею 115,7 га та 12 об’єктів місцевого значення загальною площею 843,2 га.

Площа природно-заповідних територій становить 1,4 % від загальної  площі району при загальнодержавному показнику 4 % та обласному 10 %.

До природно заповідного фонду загально державного значення відносяться: печера «Золушка», печера «Буковинка» та „Орнітологічний державний заказник „Драницький”.

Печера „Золушка” – загальнодержавного значення – унікальне природне диво. За довжиною займає ІІІ місце на Україні (після печер „Оптимістична” і „Озерна”). Відкрили це диво у 12 березня 1977 році спелеологи буковинського спелеологічного клубу.

1

За геологічними даними загальна довжина печери 45,0 – 500 км. На даний момент досліджено 98 км (об’єм порожнин – 0,75 млн.куб.м) вивчена частина „Золушки” є лише фрагментом великої карстової системи має багато галерей, залів, озер тощо. Склад порід дозволяє вченим передбачити природний просторовий розвиток печери і надалі.

„Золушка” має ярусно-лабіринтову будову.

На території села Стальнівці знаходиться печера „Буковинка”, вирізняється різноманітністю натічних утворень та вторинних кристалів, багатством печерних відкладень.

2

Вперше серйозно досліджена у березні 1996 року чернівецькими спелеологами. Входи до печери знаходяться  у верхньому видобувному уступі мальовничого котловану з достатньо глибоким озером в центрі. Печера лабіринтова, принаймні двохповерхова, основний промитий середній поверх сполучається з фрагментарними ділянками верхнього тріщинуватого колодязями-коминами. Загальна довжина  коридорів перевищує 5 км.

Орнітологічний пам’ятник природи державного значення „Орнітологічний державний заказник „Драницький”.

Північніше с.Драниця на рівнинній поверхні низьких прутських терас знаходиться Драницьке озеро – найбільше з природних озер Буковини. Частина його акваторії знаходиться над карстовими лійками, декілька чималих сухих і обводнених лійок знаходяться поблизу берегів. Це яскравий випадок так званого озерного карсту.

Драницьке озеро є місцем гніздування численного

водоплавного птаства і оголошене орнітологічним заказником. Тут місце гніздування рудої, сірої, білої та малої

чапель, а також ляду водоплавних і болотних птахів.

Площа орнітологічного державного заказника „Драницький” складає – 80 га. 85 % плеса заросло комишем та очеретом.

До природно заповідного фонду місцевого значення відносяться: Чорнівський парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва, Державний парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва „Рідківський”, Ландшафтний заказник місцевого значення „Прусська заплава”, Джерело „Магала”, „Магальська мінеральна – 2”, „Боянська мінеральна”, „Черленівська мінеральна – 1”, „Черленівська мінеральна – 2”, „Новоселицька мінеральна”, джерело „Драниця”, „Щербенецька мінеральна вода – 112” та Заказник місцевогозначення „Василишене”.

Природно заповідні об’єкти загальнодержавного значення

Печера „Попелюшка” – загальнодержавного значення – унікальне природне диво. За довжиною займає ІІІ місце на Україні (після печер „Оптимістична” і „Озерна”). Відкрили це диво у 12 березня 1977 році спелеологи буковинського спелеологічного клубу.За геологічними даними загальна довжина печери 45,0 – 500 км. На даний момент досліджено 98 км (об’єм порожнин – 0,75 млн.куб.м) вивчена частина „Попелюшки” є лише фрагментом великої карстової системи має багато галерей, залів, озер тощо. Склад порід дозволяє вченим передбачити природний просторовий розвиток печери і надалі.Печера знаходиться в долині ріки Прут, на лівому її схилі, на відстані 1,5 км від русла річки. Місцевість над печерою ледь горбиста, є западини.

Сама печера знаходиться в гіпсовій товщині (верхній ряд гіпсу – від 3 до 20 м). В склепіннях багатьох її галерей відкриваються вапняк чи глина. Крім галерей, печера має великі і малі зали, які поєднуються між собою і з галереями вузькими ходами. Найбільші зали: Антична (довжина 100м, ширина 15 – 20 м).

Печера має білатеральний міжнародний статус. Південна частина відомої частини лабіринту (30 %) знаходиться на території Молдови, решта з робочим входом і усіма перспективами нарощування довжини – на території України.

«Попелюшка» – карстово-спелеологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення.

Печерна система має величезні об’єми відновлювальних спелеоресурсів, особливо мінеральних вод сульфатно-кальцієвого типу з відчутними апробованими бальнеологічними властивостями, та газовогіпоксично-гіперкапнічного складу підземного повітря (підвищений вміст діоксиду вуглецю та понижений кисню) з дослідженим непересічним терапевтичним ефектом.

На території села Стальнівці знаходиться печера „Буковинка”, вирізняється різноманітністю натічних утворень та вторинних кристалів, багатством печерних відкладень.

Вперше серйозно досліджена у березні 1996 року чернівецькими спелеологами. Входи до печери знаходяться  у верхньому видобувному уступі мальовничого котловану з достатньо глибоким озером в центрі. Печера лабіринтова, принаймні двохповерхова, основний промитий середній поверх сполучається з фрагментарними ділянками верхнього тріщинуватого колодязями-коминами. Загальна довжина  коридорів перевищує 5 км.

Перебуваючи у печері, слід не турбувати кажанів; тут зимують три види цих цікавих і корисних троглофільних тваринок, занесених до Червоної книги України. Печера разом з кар’єром і охоронною буферною зоною є карстово-спелеологічною п’яткою природи загально державного значення.

Орнітологічний пам’ятник природи державного значення „Орнітологічний державний заказник „Драницький”.

Північніше с.Драниця на рівнинній поверхні низьких прутських терас знаходиться Драницьке озеро – найбільше з природних озер Буковини. Частина його акваторії знаходиться над карстовими лійками, декілька чималих сухих і обводнених лійок знаходяться поблизу берегів. Це яскравий випадок так званого озерного карсту. Деякі лійки знаходяться неподалік самого русла р.Прут, що свідчить про досить активні темпи сучасного карстогенезу.

Драницьке озеро є місцем гніздування численного водоплавного птаства і оголошене орнітологічним заказником. Тут місце гніздування рудої, сірої, білої та малої чапель, а також ляду водоплавних і болотних птахів.

Площа орнітологічного державного заказника „Драницький” складає – 80 га. 85 % плеса заросло комишем та очеретом.

Природно заповідні об’єкти місцевого значення

Чорнівський парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва розташований в с.Чорнівка і займає площу 8,5 га.

Парк заснований у 1848 році. Тут ростуть біля 45 видів дерев і кущівВ його складі 15 екзотіїв зокрема кипариси віком понад 100 років, а також такі види як ялина, дуб, тополя, туя, кінський каштан, та інші.

На території парку знаходиться озеро.

Чорнівський парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва має науково-естетичне значення.

Державний парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва „Рідківський”-створено в 1890 році і займає площу 5,0 га Тут ростуть цінні хвойні і листяні породи – ліщина ламбардська (фундук), акація біла, оцтове дерево, бундук канадський, ялина колюча (голуба), свидина, клен-явір, софора, ясен,  тополя  берлінська,   береза бородавчата,  аледигія, ялина звичайна,  клен польовий гостролистий, бруслина європейська (бересклен), свидина кровавочервона, ялівець звичайний, туя східна – всього до 40 видів деревних та чагарникових порід.

Парк-пам’ятник     садово-паркового      мистецтва „Рідківський” має науково-естетичне значення.

Ландшафтний заказник місцевого значення „Прутська заплава” займає площу – 805,1 га він знаходиться на території п’яти сільських рад сіл Тарасівці, Ванчиківці, Кости чани, Драниця та Мамалига.

Ландшафтний заказник „Прутська заплава” створено в 1993 році.

Тут ростуть хвойні та листяні породи дерев – всього до 20 видів деревних та чагарникових порід. Заказник багатий на лікарські трави, серед яких ряд видів занесених до Червоної книги України. Зустрічаються більше 10 видів тваринного світу.

В цілому заказник є природно-територіальним комплексом низької та високої заплави р.Прут і характеризується безпосередньо близькістю від мережі густо населених пунктів долини р.Прут.

Джерело „Магала” знаходиться в с.Магала на місці де було раніше невелике озерце і представляє собою два колодязі, глибиною 5 метрів. Вода гідрокарбонатно-натрієва, мінералізація 1,4 г/л. Дебіт 200 000 л/добу. Вода не замерзає. Дебіт міняється в залежності від кількості опадів.

Дана вода має виключно лікувальне значення при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при порушенні обміну речовин.

Гідрологічний пам’ятник природи місцевого значення„Магальська мінеральна – 2”представлена колодязем глибиною 5 метрів і знаходиться у дворі громадянина села Магала. За вмістом головного іонного складу це гідрокарбонатно-натрієва, лужна вода.Загальна мінералізація 1,5 г/л. Дебіт не визначено. РН становить 8,3.

„Магальська мінеральна – 2” за вмістом солей подібна до мінеральних вод „Буковинська”, „Боржомі”.

Дана вода може використовуватись при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту (хронічних катарів кишечника і шлунка).

Гідрологічний пам’ятник природи місцевого значення„Боянська мінеральна” представлена свердловиною № 2. за хімічним складом вода сульфатно-натрієва. Загальна мінералізація становить 5,9 г/л. РН – 6,8. дебіт 192 000 л/добу. Свердловина пробурена 15.04.1977 року. За хімічним складом і кількістю розчинних солей вода свердловини № 2 подібна до мінеральних вод курортів „Горячі ключі”, „Краянка”, „Солений ключик”.

„Боянська мінеральна” з успіхом може використовуватись в фізіотерапевтичній практиці при зовнішньому лікуванні у вигляді ванн.

Гідрологічний пам’ятник природи місцевого значення „Черленівська мінеральна – 1” представлена свердловиною № 118 яка пробурена в 1970 році Чернівецькою геологорозвідувальною партією Львівської експедиції. За вмістом головного іонного складу вода сульфатно-кальцієва. Загальна мінералізація становить 2,2 г/л. Дебіт не визначено. В даний час горловина запаяна. Доступу до води немає. „Черленівська мінеральна – 1”з успіхом може використовуватись в фізіотерапевтичній практиці.

Гідрологічний пам’ятник природи місцевого значення „Черленівська мінеральна – 2” представлена свердловиною № 22 яка знаходиться на території тваринницької ферми. Це сульфатно-кальцієво-натрієва вода. Загальна мінералізація становить 2,9 г/л. Дебіт 288 000 л/добу.

Гідрологічний пам’ятник природи місцевого значення „Новоселицька мінеральна”.

„Новоселицька мінеральна”  вода представлена свердловиною глибина якої становить 100 метрів. Це сульфатно-кальцієва вода. Загальна мінералізація  становить 2,3г/л. Дебіт 300 000 л/добу. Свердловина в стані само виливу.

Санітарний стан задовільний.

Мінеральна вода може з успіхом використовуватись в фізіотерапевтичній практиці при зовнішньому лікуванні у вигляді ванн.

Гідрологічний пам’ятник природи місцевого значення джерело „Драниця”. Вода даного джерела для питних потреб непридатна, склад сульфатно-кальцієвий. Мінералізація становить 2,7 г/л, дебіт 200 000 л/добу. Температура 12-140С, без кольору, з запахом сірководню. Вода зимою не промерзає. Величина дебіту залежить від кількості опадів.

Мінеральна вода може з успіхом використовуватись в фізіотерапевтичній практиці при зовнішньому лікуванні у вигляді ванн.

Гідрологічний пам’ятник природи місцевого значення „Щербенецька мінеральна вода – 112” представлена свердловиною № 4 (112) і знаходиться на території санаторію на відстані 2000 м від села Щербенці і на такій же відстані від лісу, де розміщений санаторій. Вода цього джерела – сірководно-сульфатно-кальцієво-натрієва. Мінералізація – 3,0 г/л. Дебіт  свердловини – 120 000 л/добу. По вмісту головного іонного   складу,    мінеральна   вода цієї свердловини відноситься до «гіпсових вод» сульфатно-кальцієвого типу.

Сірководнева вода цієї свердловини може з успіхом використовуватись при таких захворюваннях як поліартрит, радикуліт, серцево-судинні захворювання та захворювання нирок.

Заказник місцевого значення „Василишине” у с.Рідківці. Цей заказник представляє собою суходільні луки, які є місцем гніздування деркача – виду занесеного до Червоної книги.